Привіт, друзі!
Лелеки – дивовижні птахи, з якими пов’язано безліч легенд та вірувань у різних народів. Слов’яни вважали
чорногуза символом щасливої долі. Тож якщо на сільській хаті з’являлося гніздо, господарів чекали злагода і добробут.
Ці птахи надзвичайно прив’язані до своїх осель. Найстаріше з відомих гнізд лелек, в 
якому жило багато поколінь цих птахів, було заселене ними протягом 381 року. Гніздо боцюна може сягати півтора метрів, а вага до 200-250 кг.
Після зимівлі на краю світу білі лелеки повертаються до своїх гнізд і приводять їх у порядок.
Лелеки висиджують яйця по черзі – лелечиха вночі, а її лелека – вдень. Батьки постійно годують лелечат, по черзі носять їжу до 9 раз на день. Коли дуже спекотно, то лелеки в своїх дзьобах приносять воду і роблять пташенятам душ, поливаючи їх водою. Вчитися польоту малі лелеченята починають у двомісячному віці.
Більше дізнайся:
Де Лелека водиться, там щастя родиться // Ангеляткова наука. – №7-8. – 2017. – С. 16-17.
Землянських, І. Наші птахи : [оповідання] / І. Землянських ; худож. авт. – К. : Богдана, 2004. – 48 с. : іл.
Привіт, друзі!
Тоді, коли вночі поснули у лісі звірі та птахи, із свого дупла вилітає сова – нічний хижак. Повільно і зовсім нечутно лине вона над землею, дослухаючись до найменшого шереху. Пір’я у сови дуже м’яке, тому й літає вона безшумно.
тому вона добре бачить і в сутінках, і в пітьмі. Тож жодна миша не сховається ніде, крім нірки – якщо встигне. Великі круглі очі, які ви можете побачити зі спини у сови, вводять в оману : насправді вони не на потилиці, а на обличчі. Просто цей 
птах легко повертає голову на 270 градусів, щоб незворушно стежити за своєю здобиччю навіть позаду себе. До речі, це вигадка, що сови вдень погано бачать. Вдень вони просто сплять у своїх дуплах. Гнізд не будують. Можуть і на горищі 
хати оселитися, якщо їх там ніхто не турбує.
Ківі – екзотичні безкрилі птахи, які живуть на островах Нової Зеландії. Ківі – символ національної культури цієї країни. Зображення пташки можна побачити на монетах, поштових марках та емблемах Нової Зеландії. Ківі суворо
охороняються законом. Вони – родичі вимерлих безкрилих птахів моа. Життя ківі проходить 
непомітно. Вночі птахи харчуються і в гущавині трав і кущів чути їхнє дзвінке перегукування «ківі-ківі!».
Вітаю, друже!
незвичайний спів, що лунає як УД-УД-УД. Хоча може горлати й УМ-УМ-УМ, а недавно склав нову пісню – УП-УП-УП. Частенько одудів можна побачити у степу чи на полі. 
Людина не може без шкоди для організму пити морську воду. А морські рептилії її п’ють. П’ють морську воду і птахи – мартини, альбатроси, буревісники. Анатоми знайшли у них біля очей
солевивідні залози, свого роду «сльозові нирки», які зайву сіль з організму виводять навіть швидше, ніж справжні нирки.
мартини, баклани, альбатроси, буревісники й пелікани можуть без шкоди пити морську воду. Слізний «сепаратор» очистить її від
солей, і тканини організму одержать прісну воду.
вони «стріляють» солоними крапельками, які виділяє сльозова залоза. Годинами ширяючи над хвилями, буревісники рідко спускаються на воду. Під час польоту зустрічний потік повітря дуже ускладнює виділення з ніздрів насиченої сіллю рідини. Тому природа потурбувалася про «водяний пістолет» для буревісника: з трубчастих ніздрів із силою, яка долає опір вітру, вибризкують сльози.