Feeds:
Публікації
Коментарі

Posts Tagged ‘снег’

олени 11Сто років тому спостерігали перехід тундри північними оленямиолени 3. Стада розтягувалися на 50 -100 кілометрів. Це було вражаюче (більше…)

Read Full Post »

іглу 4Де б не жили люди, їм доводиться будувати собі житло. Раніше зводили будинки з того матеріалу, що був під руками. У лісистійіглу 1 місцевості будували з дерева. На Півдні – з глини і каменю. А як же чинили ті, хто жив на Півночі? Дерев немає, камінь з-під снігу не дістанеш. Тому будували на Півночі іглу 2житло зі снігових цеглин. Такий будинок називається іглу. Він рятує від холоду, незважаючи на те, що зроблений зі снігу. У тих місцях навіть улітку не буває настільки тепло, щоб могло розтанути.

Більше дізнайся: 

Беденко, М. Вдумливе читання : розуміємо. Аналізуємо. Генеруємо : навч. посіб. для 3 кл. / М. Беденко ; обкл. В. Басалиги. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2014. – 72 с. : ілюстр.

Read Full Post »

        Привіт, друзі! лапа 2

Улітку не зовсім зрозуміло, чому ялинові гілки називають лапами. Щоб це зрозуміти, потрібно дочекатися зими, коли випаде м’який пухкий сніг. На інших деревах він зависає окремими жмутами,лапа 1 а ялинові гілки перетворюються на ведмежі лапи із розчепіреними пальцями. І лиш де-не-де видно зелені кігтики на кінчиках гілок.

Більше дізнайся:

Беденко, М. Вдумливе читання : розуміємо. Аналізуємо. Генеруємо : навч. посіб. для 3 кл. / М. Беденко ; обкл. В. Басалиги. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2014. – 72 с. : ілюстр.

Read Full Post »

                                     Привіт, друже!

   У глухар 1Карпатах мешкають поважні красені – глухарі. Це дуже великі птахи. Представники чоловічої статі мають чорну голову з борідкою,глухар 2 червоні брови, зелену грудку, сіру шию та коричневі крила. Самки не такі різнобарвні й удвічі менші, та їх цілком задовольняє коричнево – чорне з білим пір’ячко. (більше…)

Read Full Post »

Батлер, Крістіна М. Випав сніг… / К.М. Батлер ; худож. Т. Макнаутон. – К. : Країна Мрій, 2011. – 80 с. : ілюстр.

Дорогі діти!

В цій чудово ілюстрованій книзі ви знайдете дуже добрі зимові історії. В них Їжачок віддає останього шарфика, щоб зігріти Оленя, Лисичка жертвує своїм подарунком, аби врятувати від морозу Їжачка, Ведмежатко, Видра і Кролик попри втому ліплять їз снігу друга для Сніговика.
Зима – пора сувора. Взимку дні холодні, дують сильні вітри, їжі в кучугурах не знайдеш, тож звірята часто потерпають од холоду й голоду. Але ж ці історії добрі! Справжні казки яскраво розкриваються перед нами! Читайте з задоволенням!

Read Full Post »

 Зиму  бурі ведмеді проводять у неглибокій сплячці в барлозі, під корінням вивернутого дерева або поваленим стовбуром, натягавши туди купу листя, моху та ялинових гілок та склавши їх у вигляді велетенського гнізда.  Згори барліг заносить снігом, залишається тільки невеличка віддушина в сніговому покрові, яку продихав ведмідь, і яка вказує про його находження під снігом.

Перед тим як залягти в зимову сплячку, вони багато їдять, накопичуючи якомога більше жиру. Самці залягають у барліг окремо від самиць. Сон у ведмедів своєрідний: температура тіла, частота дихання та пульсу майже не змінюються. Вони не засинають, а тільки дрімають, прислухаючись, що діється навкруги. У разі небезпеки залишають барліг.

   У барлозі під пухнастим сніговим покривалом тепло і затишно. Отут самиця й приводить одного чи двох малюків. Цікаво, що маса новонародженого ведмежати не більше 500 грамів. Воно може розміститися на долоні дорослої людини. Маля народжується зовсім голе, сліпе і безпомічне. Лише через місяць у нього відкриваються очі. За зиму ведмежа підросте, а коли прийде весна, вже разом з матір’ю вирушить на пошуки їжі.
В період сплячки ведмеді нічого не їдять і живуть за рахунок підкожного жиру, відкладеного влітку і восени.

Більше дізнайся:

Світ-дивосвіт України : хрестоматія з природознавства / худож. П.Бунятов, О.Родіна, О.Стельмах та ін.; упоряд. Н.М.Школа, І.С.Голубєва. – К. : Лелека, 2006. – 224 с. : ілюстр.

Дмитриев, Ю.   Большая книга леса / Ю. Дмитриев ; худож. Н.Мищенко, В.Освер. – М. : Детская литература, 1974. – 415 с. : фотогр.

/p

Read Full Post »